Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

потік радіації

  • 1 радіальний потік

    радиа́льный пото́к

    Українсько-російський політехнічний словник > радіальний потік

  • 2 flux

    1. n
    1) течія, потік
    2) приплив

    flux and reflux — приплив і відплив; поява і зникнення

    3) постійна зміна (стану); постійний рух
    4) мед. витікання, сильне виділення (рідини тощо)
    5) дизентерія; кривавий понос
    6) фіз. потік
    7) тех. розріджувач
    8) мет. флюс, плавень
    9) буд. гудрон
    2. v
    1) витікати; стікати
    2) плавити, розплавляти; розтоплювати
    3) розріджувати
    4) плавитися, ставати рідким
    5) мет. обробляти флюсом; відшлаковувати
    6) мед. давати проносне
    * * *
    I [fleks] n
    1) течія; потік
    3) постійна зміна ( стану); постійний рух
    4) мeд. витікання; рясне виділення ( слини); пронос

    bloody flux — дизентерія, кривавий пронос

    5) фiз. потік
    6) тex. розріджувач; метал. флюс, плавень
    7) дор. гудрон
    II [fleks] v
    1) текти, витікати
    2) тex. плавити, розріджувати; плавитися, робитися рідким
    3) метал. обробляти флюсом; переводити в шлаки
    4) мeд.; icт. давати проносне

    English-Ukrainian dictionary > flux

  • 3 радиальный поток

    радіа́льний поті́к

    Русско-украинский политехнический словарь > радиальный поток

  • 4 радиальный поток

    радіа́льний поті́к

    Русско-украинский политехнический словарь > радиальный поток

  • 5 flow

    1. n
    1) течія, виливання, витікання
    2) потік; струмінь
    3) приплив
    4) наплив; достаток, прилив

    flow spirits — життєрадісність, натхнення

    5) плавність ліній (сукні)
    6) гідр. дебіт води
    7) медозбір, узяток
    8) тех. жолоблення, деформація
    9) циркуляція у замкнутій системі
    10) болото, мочар
    11) сипучий пісок
    12) мед. менструації
    2. v
    1) текти, литися
    2) струменіти, дзюрчати
    3) протікати, проходити, минати (про час тощо)
    5) походити, випливати (from)
    6) прибувати, підніматися (про воду)
    7) заливати; затопляти, наводняти, покривати водою
    8) лити; ринути потоком
    9) фонтанувати; викидати (нафту)
    10) мед. менструювати
    11) мор. попускати шкот (вітрила)

    flow in — упадати, уливатися; стікатися, сходитися

    to flow like water — литися рікою (про вино, гроші)

    land flowing with milk and honey — країна достатку, обітована земля

    * * *
    I n
    1) l. плин, спливання, витікання; вилив, виливання; потік, струмінь; хід, плин (розмови, часу)
    3) наплив, приплив, велика кількість, достаток
    4) плавність ліній (сукні, фігури)
    5) гiдp. дебіт води
    6) бджіл. медозбір, узяток
    7) cпeц. циркуляція в замкнутій системі
    8) тex. деформація, жолоблення
    9) фiзioл. менструація
    II v
    1) текти; литися; спливати, збігати ( про час); протікати ( про хворобу); струменіти, бити струменем, литися ( рікою); рухатися безперервним потоком
    2) прибувати, підніматися ( про воду)
    3) спадати (про складки, волосся)
    4) ( from) випливати, виникати; призводити
    5) заливати, покривати водою; наводняти, затопляти
    6) лити; заливати
    7) буяти, рясніти, бути багатим ( на що-небудь)
    8) гipн. фонтанувати; викидати ( нафту)
    9) фiзioл. менструювати
    10) мop. попускати шкот ( вітрила)
    III n
    1) болото, трясовина; заболочений низький берег

    English-Ukrainian dictionary > flow

  • 6 rain

    1. n
    1) дощ

    drizzling rain — мряка, мжичка

    pouring (pelting, driving, torrential) rain — злива

    radio-active rain — радіоактивний дощ, радіоактивні опади

    it looks like rain — схоже, буде дощ

    rain or shine — а) за будь-якої погоди; б) за будь-яких обставин; що б там не було

    2) (the rains) період тропічних дощів
    3) потік; струмок
    4) кін. подряпини на зношених фільмах

    rain check — а) корінець квитка на стадіон, що дає право бути на грі, перенесеній через дощ; б) обіцянка (прохання) прийняти запрошення іншим разом

    rain crop — с.г. незрошувана культура

    right as rain — абсолютно здоровий; у повному порядку

    2. v

    it rains, it is raining — іде дощ

    2) сипати (ся), лити (ся)
    3) гірн. крапати

    rain down — військ., розм. висаджувати парашутний десант

    rain in — а) промокати; б) проникати в приміщення (про дощ)

    it rains cats and dogs; амер. it rains pitchforks (darning-needles, chicken coops) — дощ ллє як з відра

    * * *
    I [rein] n

    drizzling rain — мжичка, мряка

    pouring /pelting, driving, torrential/ rain — злива

    2) sing потік, потоки, злива, водоспад (звуків, стріл)
    3) кiнo "дощ", подряпини на зношених фільмах
    II [rein] v
    1) іти, литися ( про дощ)
    2) ( часто rain down) сипати, обсипати; лити; сипатися ( градом); литися ( потоками); падати дощем
    3) плакатися, скаржитися
    4) гipн. капати

    English-Ukrainian dictionary > rain

  • 7 air

    1. n
    1) повітря; повітряний простір
    3) літак, авіація
    4) повітряний потік; повітряна пробка (у гідросистемі, паливній системі тощо)
    2. v 3. a
    1) повітряний, авіаційний, льотний
    2) той, що спускається з повітря
    ◊

    to be in the air — 1) перебувати у повітрі; 2) військ. бути незахищеним із флангів

    to bleed air — стравлювати [випускати] повітряну пробку (з системи)

    to bring to rest air — загальмовувати [загальмувати] повітряний потік

    to determine air in the system — визначати наявність [присутність] повітряної пробки у системі

    to go on air — передавати по радіо; виходити в ефір

    •
    - ambient air - ascending air - auxiliary air - bleed air - boundary-layer air - breather air - cold air - combustion air - compressed air - compressor-bleed air - conditioned air - contaminated air - damp air - dead air - down-going cold air - draw-in air - entrained air - entrapped air - excess air - exhaust air - free air - ground air - inducted air - intake air - light air - main air - makeup air - mixing air - normal air - open air - outdoor air - pollutant-loaded air - polar air - polluted air - primary air - ram air - rarefied air - rough air - secondary air - stable air - standard air - still air - stoichiometric air - suction air - surface air - tank air - theoretical air - thin air - turbulent air - undisturbed air - upper air - used air

    English-Ukrainian dictionary of aviation terms > air

  • 8 flutter

    1. n
    1) тріпотіння, дрижання; майоріння
    2) розмахування, махання, змахування
    3) трепет, збудження, хвилювання
    4) розм. переполох; сенсація
    5) розм. ризик (в азартних іграх)
    6) метушливі рухи
    7) тех. вібрація; деренчання
    8) рад. пульсуючі перешкоди
    9) телеб. тремтіння зображення
    10) ав. флатер
    11) мед. мерехтіння, тремтіння; аритмія (серця)
    2. v
    1) тремтіти; дрижати; тріпотіти; хилитатися; майоріти
    2) бити (змахувати) крилами
    3) нерівно битися (про пульс)
    4) хвилювати (ся), збуджувати; турбувати (ся)
    5) метушливо (швидко) рухатися
    * * *
    I n
    1) тріпотіння, тремтіння; змахування; розмахування
    2) трепет, хвилювання
    3) переполох; сенсація
    5) швидкі, метушливі рухи
    6) тex. вібрація, нестійке коливання; деренчання
    7) paд. пульсуючі перешкоди, "виття"; тб. тремтіння зображення
    8) aв. флатер
    9) мeд. мерехтіння, тріпотіння
    II v
    1) тріпотіти, тремтіти; колихатися, розвіватися, майоріти; бити, змахувати крильми; нерівно битися ( про пульс)
    2) хвилювати, збуджувати, турбувати; хвилюватися, турбуватися, тривожитися
    3) ( flutter about) швидко е метушливо рухатися
    5) cпopт. робити пурхаючі рухи ногами ( плавання)

    English-Ukrainian dictionary > flutter

  • 9 break

    {breik}
    I. 1. чупя (се), отчупвам (се), сцепвам (се), начупвам (се), троша (се), разбивам (се), къртя (се)
    to BREAK the ground разоравам/обръщам (земя), правя първите копки, започвам разкопки, подготвям почвата (и прен.), започвам работа
    to BREAK the skin of one's knee ожулвам/обелвам/одирам кожата на коляното си
    2. начевам (хляб и пр.), развалям, разбивам на дребно (пари)
    3. скъсвам (се) (за конец, въже и пр.)
    to BREAK a blood-vessel пуква ми се кръвоносен съд
    4. пробивам се, пуквам се (за цирей и пр.)
    5. разкъсвам се. разпръсвам се (за облачност)
    6. разразявам се (за буря)
    7. откривам се, разкривам се (за гледка)
    8. разпръсвам. разстройвам (войска)
    9. нарушавам, развалям, накърнявам, прекъсвам (закон, споразумение и пр.)
    to BREAK a set развалям сервиз/комплект, продавам го на части
    to BREAK step не вървя в крак/такт
    to BREAK bounds воен. излизам без позволение, самоотлъчвам се
    10. прекъсвам, прекратявам
    to BREAK for coffee правя кратка почивка, за да (из) пия (едно) кафе
    to BREAK from work прекъсвам работа за кратка почивка
    to BREAK camp вдигам лагер
    11. пресичам се, секвам от вълнение и пр., променям се, мутирам (за глас)
    12. ломя, сломявам (дух, воля, съпротивa и пр.)
    to BREAK someone /oneself of a habit отучвам някого/себе си от навик
    to BREAK one's heart умирам от мъка (over за, заради)
    to BREAK someone's heart разбивам сърцето на някого
    13. намалявам силата на, обуздавам (стихия, удар и пр.)
    14. опитомявам, укротявам, обучавам, тренирам (кон и пр.)
    15. разорявам (се), докарвам до фалит
    16. унищожавам, разсипвам (и прен.)
    17. понижавам, разжалвам
    18. провалям (стачкa)
    19. избягвам (от затвор и пр.)
    to BREAK free/loose отскубвам се, избягвам
    20. разчиствам/проправям път
    21. разбивам (нос), счупвам (врат, гръб и пр.)
    22. променям се внезапно, развалям се (за време), намалявам, преминавам (за студ, горещина и пр.)
    23. крикет отклонявам се, криввам (за топка)
    24. променям хода си (за кон)
    25. развивам се, случвам се, ставам
    26. опровергавам, доказвам неверността/несъстоятелността на (алиби и пр.)
    27. влошавам се (за здравe)
    28. внезапно/рязко спадам (за цени)
    29. ам. пресичам се (за сметана и пр.)
    to BREAK with скъсвам връзките си/разделям се с
    the day broke зората се пукна/сипна, зазори се, започна да се разсъмва
    to BREAK a flag развивам знаме
    to BREAK even приключвам (сделка и пр.) без загуба и без печалба
    to BREAK a leg ам. изпълнявам с успех (роля, музикално произведение), break away откъсвам (се), отделям (се), отцепвам (се) (и прен.), освобождавам (се), отклонявам (се)
    избягвам (from от)
    скъсвам (with с), изоставям, разпръсвам се (за мрак и пр.)
    break down руша, събарям (се), разбивам, рухвам, грохвам, сломявам (се), прекъсвам, нарушавам, осуетявам, унищожавам, разладам се, разтурям се, съсипвам се, претърпявам авария, повреждам се, претърпявам неуспех, провалям се, бивам осуетен, загубвам самообладание, не издържам, разплаквам се, анализирам, категоризирам, класифицирам, хим. разлагам, смекчавам (цветове, бои)
    break forth бликвам, пробивам, появявам се внезапно, избухвам (в смях, плач и пр.)
    break in вмъквам се (за крадец), нахлувам, намесвам се в, прекъсвам (разговор), укротявам. опитомявам, дресирам (кон и пр.), обучавам (войници и и пр.), разработвам (нова кола), омекотявам, разтъпквам (нови обувки и пр.)
    срутвам се, пропадам (за покрив и пр.), to BREAK in on/upon нахлувам неочаквано при, прекъсвам, преча на, обезпокоявам
    break into нахлувам/вмъквам се/прониквам в, влизам с взлом в, разбивам
    the house has been broken into в къщата e влизано с взлом
    to BREAK into show business пробивам си път/влизам в шоу-бизнеса, рад., телев. прекъсвам програмата (за важно съобщение и пр.), преминавам рязко от едно състояние в друго
    to BREAK into a run/gallop започвам да тичам, преминавам в галоп
    to BREAK into tears/laughter избухвам в сълзи/смях
    to BREAK into someone's time отнемам времето на някого
    break off отчупвам (се), откъртвам (се)
    внезапно прекъсвам/скъсвам (връзки, отношения), to BREAK off an engagement развалям годеж, изведнъж спирам/преставам да говоря/лея и пр., спирам/прекратявам работа и пр., правя кратка пауза (за обед, чай, почивка)
    break out избягвам
    to BREAK out of prison избягвам от затвора, появявам се, излизам, избивам (за пот, пъпки, обрив и пр.), получавам обрив, изривам се (при шарка и пр.)
    II. 1. пробиване, пукване, разбиване, разкъсване
    2. пукнатина, пролука, дупка, отвор
    3. прекъсване, спиране, пауза, почивка, уч. междучасие
    a BREAK in the weather неочаквана рязка промяна на времето, разваляне на времето
    a BREAK in the heat-wave край на горещата вълна
    4. прелом
    5. муз. промяна на регистър
    6. скъсване, раздяла
    7. хукване, бягство
    8. рaзг. възможност, шанс
    a bad BREAK лош късмет, нетактична забележка/постъпка
    a lucky BREAK щастлив случай, късмет
    9. ам. внезапно спадане на цените
    10. сп. отклоняване на топка
    11. цепнатина, разместени пластове
    BREAK of day разсъмване, зазоряване
    * * *
    {breik} v (broke {brouk} ; broken {broukъn}) 1. чупя (се),(2) n 1. пробиване, пукване, разбиване, разкъсване; 2. пукна
    * * *
    цепнатина; утъпквам; чупя; строшавам; съсипвам; спуквам; счупвам; троша; скъсване; сломявам; почивка; пауза; пресеквам; прекъсване; пробив; пробиване; прекъсвам; прелом; раздробявам; пролом; развалям; пръсвам; проправям; пукнатина; разбивам; разкъсвам; избивам; ломя; междучасие; мутирам; нарушавам;
    * * *
    1. 1 избягвам (от затвор и пр.) 2. 1 ломя, сломявам (дух, воля, съпротивa и пр.) 3. 1 намалявам силата на, обуздавам (стихия, удар и пр.) 4. 1 опитомявам, укротявам, обучавам, тренирам (кон и пр.) 5. 1 понижавам, разжалвам 6. 1 пресичам се, секвам от вълнение и пр., променям се, мутирам (за глас) 7. 1 провалям (стачкa) 8. 1 разорявам (се), докарвам до фалит 9. 1 унищожавам, разсипвам (и прен.) 10. 1 цепнатина, разместени пластове 11. 2 ам. пресичам се (за сметана и пр.) 12. 2 влошавам се (за здравe) 13. 2 внезапно/рязко спадам (за цени) 14. 2 крикет отклонявам се, криввам (за топка) 15. 2 опровергавам, доказвам неверността/несъстоятелността на (алиби и пр.) 16. 2 променям се внезапно, развалям се (за време), намалявам, преминавам (за студ, горещина и пр.) 17. 2 променям хода си (за кон) 18. 2 разбивам (нос), счупвам (врат, гръб и пр.) 19. 2 развивам се, случвам се, ставам 20. 20. разчиствам/проправям път 21. a bad break лош късмет, нетактична забележка/постъпка 22. a break in the heat-wave край на горещата вълна 23. a break in the weather неочаквана рязка промяна на времето, разваляне на времето 24. a lucky break щастлив случай, късмет 25. break down руша, събарям (се), разбивам, рухвам, грохвам, сломявам (се), прекъсвам, нарушавам, осуетявам, унищожавам, разладам се, разтурям се, съсипвам се, претърпявам авария, повреждам се, претърпявам неуспех, провалям се, бивам осуетен, загубвам самообладание, не издържам, разплаквам се, анализирам, категоризирам, класифицирам, хим. разлагам, смекчавам (цветове, бои) 26. break forth бликвам, пробивам, появявам се внезапно, избухвам (в смях, плач и пр.) 27. break in вмъквам се (за крадец), нахлувам, намесвам се в, прекъсвам (разговор), укротявам. опитомявам, дресирам (кон и пр.), обучавам (войници и и пр.), разработвам (нова кола), омекотявам, разтъпквам (нови обувки и пр.) 28. break into нахлувам/вмъквам се/прониквам в, влизам с взлом в, разбивам 29. break of day разсъмване, зазоряване 30. break off отчупвам (се), откъртвам (се) 31. break out избягвам 32. i. чупя (се), отчупвам (се), сцепвам (се), начупвам (се), троша (се), разбивам (се), къртя (се) 33. ii. пробиване, пукване, разбиване, разкъсване 34. the day broke зората се пукна/сипна, зазори се, започна да се разсъмва 35. the house has been broken into в къщата e влизано с взлом 36. to break a blood-vessel пуква ми се кръвоносен съд 37. to break a flag развивам знаме 38. to break a leg ам. изпълнявам с успех (роля, музикално произведение), break away откъсвам (се), отделям (се), отцепвам (се) (и прен.), освобождавам (се), отклонявам (се) 39. to break a set развалям сервиз/комплект, продавам го на части 40. to break bounds воен. излизам без позволение, самоотлъчвам се 41. to break camp вдигам лагер 42. to break even приключвам (сделка и пр.) без загуба и без печалба 43. to break for coffee правя кратка почивка, за да (из) пия (едно) кафе 44. to break free/loose отскубвам се, избягвам 45. to break from work прекъсвам работа за кратка почивка 46. to break into a run/gallop започвам да тичам, преминавам в галоп 47. to break into show business пробивам си път/влизам в шоу-бизнеса, рад., телев. прекъсвам програмата (за важно съобщение и пр.), преминавам рязко от едно състояние в друго 48. to break into someone's time отнемам времето на някого 49. to break into tears/laughter избухвам в сълзи/смях 50. to break one's heart умирам от мъка (over за, заради) 51. to break out of prison избягвам от затвора, появявам се, излизам, избивам (за пот, пъпки, обрив и пр.), получавам обрив, изривам се (при шарка и пр.) 52. to break someone /oneself of a habit отучвам някого/себе си от навик 53. to break someone's heart разбивам сърцето на някого 54. to break step не вървя в крак/такт 55. to break the ground разоравам/обръщам (земя), правя първите копки, започвам разкопки, подготвям почвата (и прен.), започвам работа 56. to break the skin of one's knee ожулвам/обелвам/одирам кожата на коляното си 57. to break with скъсвам връзките си/разделям се с 58. ам. внезапно спадане на цените 59. внезапно прекъсвам/скъсвам (връзки, отношения), to break off an engagement развалям годеж, изведнъж спирам/преставам да говоря/лея и пр., спирам/прекратявам работа и пр., правя кратка пауза (за обед, чай, почивка) 60. избягвам (from от) 61. муз. промяна на регистър 62. нарушавам, развалям, накърнявам, прекъсвам (закон, споразумение и пр.) 63. начевам (хляб и пр.), развалям, разбивам на дребно (пари) 64. откривам се, разкривам се (за гледка) 65. прекъсвам, прекратявам 66. прекъсване, спиране, пауза, почивка, уч. междучасие 67. прелом 68. пробивам се, пуквам се (за цирей и пр.) 69. пукнатина, пролука, дупка, отвор 70. рaзг. възможност, шанс 71. разкъсвам се. разпръсвам се (за облачност) 72. разпръсвам. разстройвам (войска) 73. разразявам се (за буря) 74. скъсвам (with с), изоставям, разпръсвам се (за мрак и пр.) 75. скъсвам (се) (за конец, въже и пр.) 76. скъсване, раздяла 77. сп. отклоняване на топка 78. срутвам се, пропадам (за покрив и пр.), to break in on/upon нахлувам неочаквано при, прекъсвам, преча на, обезпокоявам 79. хукване, бягство
    * * *
    break [breik] I. v ( broke [brouk]; broken[broukən]) 1. чупя (се), счупвам (се), троша (се), къртя (се), разбивам (се); to \break open отварям със сила; to \break the ground разоравам, правя първите копки; подготвям почвата, започвам работа; to \break o.'s head against (o.'s teeth on) срещам непреодолими трудности; to \break the skin ожулвам, обелвам; no bones broken няма загуба; 2. нарушавам, не изпълнявам, не спазвам; развалям; to \break an agreement не изпълнявам споразумение; to \break o.'s faith with изменям на; to \break o.'s fast закусвам; to \break step не вървя в такт; to \break an appointment не се явявам на среща; 3. скъсвам (се) (за конец и пр.); to \break a blood-vessel скъсва ми се кръвоносен съд; 4. прекъсвам, скъсвам, прерязвам; прекратявам (пътуване, ток и пр.); to \break for lunch правя обедна почивка; 5. пуквам (мехури, цирей), пуквам се (за мехур, цирей), сипвам се, пуквам се (за зора); разразявам се (за буря); откривам се, изпречвам се пред очите на (за гледка) (on); the day broke зазори се, развиделява се, настъпва ден, пуква зора, съмна се; 6. разкъсвам се, разпръсвам се (за облаци); разпръсквам в безредие ( войска); 7. покарвам, пускам издънки, филизи, избивам; изтръгвам се, отронвам се (за въздишка, стон и пр.) ( from); 8. начевам, набърквам; развалям ( пари); to \break a loaf начевам хляб; 9. разстройвам ( редици), вдигам ( лагер); 10. разбивам, развлачвам, гръстя, мъна; 11. пресеквам (за глас), променям се (за глас, тон), мутирам; 12. ломя, сломявам, съкрушавам, побеждавам (дух, съпротива и пр.); 13. опитомявам, укротявам, дресирам; тренирам; to \break a horse to harness обяздвам кон; 14. намалявам силата на, обуздавам, усмирявам, спирам ( стихия); the bushes broke his fall храстите намалиха силата на падането му; 15. разорявам (се), фалирам, банкрутирам, "изгърмявам"; провалям ( стачка); to \break the bank накарвам банка да фалира; 16. разжалвам, деградирам; унищожавам, разбивам живота на; 17. избягвам от; to \break ( out of) jail избягвам от затвора; to \break loose ( free) измъквам се, освобождавам се, спасявам се, изплъзвам се; 18. очиствам, утъпквам, пробивам, проправям ( път); 19. съобщавам ( новина); 20. отучвам; to \break s.o. (o.s.) of a habit отучвам някого (се); 21. променям се, развалям се, влошавам се (за време), намалявам, минавам, преминавам (за студ); 22. разшифровам, разбирам, разгадавам (таен код, шифър); 23. извивам, изкълчвам ( врат); 24. отклонявам се, криввам (за топка), променям хода си (за кон); • to \break cover излизам от дупката си, показвам се (за дивеч); to \break o.'s duck бележа първия си успех; to \break even възвръщам си първоначалната инвестиция, излизам на чисто; to \break ranks отцепвам се, оттеглям се (от кауза); to \break the ice стопявам леда, предразполагам; to \break the back ( neck) of свършвам най-трудната и най-важната част от някаква задача; to \break a lance with кръстосвам шпага, счепквам се с; to \break surface излизам на повърхността, изплувам (за подводница), показвам се, избивам; to \break the water показвам се, излизам на повърхността; II. n 1. пробиване, пукване, разбиване, разкъсване; 2. пукнатина, пробив, пробито, пролука, дупка, отвор; лом; a \break in the clouds прен. проблясък, лъч на надежда, надежда за подобряване на нещата; 3. прекъсване, спиране, пауза, почивка, междучасие; coffee \break почивка за кафе; \break in the weather разваляне, влошаване на времето; \break in the heat-wave край на горещата вълна; in \break през междучасие; a \break in a wiring circuit прекъсване на електрическа верига, изключване на ток; give me a \break! остави ме на мира! я стига! 4. шанс, вероятност; щастие; удобен случай; to get an even \break получавам равен шанс; the \breaks are against us не ни върви, нямаме късмет; to get the \breaks използвам благоприятните обстоятелства, постигам успех; 5. муз. промяна (на регистър); 6. скъсване, прен. прекратяване, спиране, прекъсване; to make a clean \break with скъсвам напълно с; 7. хукване, опит за бягство; 8. ам. разг. възможност, шанс; 9. грешка, погрешна стъпка, нетактичност; to make a ( bad) \break правя погрешна стъпка, неуместна забележка, постъпвам нетактично, изтървавам се, изпускам се; 10. ам. внезапно спадане на цените; 11. сп. отклоняване на топка; 12. геол. цепнатина, разместени пластове; • ( the) \break of day разсъмване, развиделяване, зазоряване.

    English-Bulgarian dictionary > break

  • 10 flush

    1. n
    1) раптовий приплив, потік (води)
    2) прилив крові; рум'янець; раптове почервоніння (обличчя)
    3) поет. заграва
    4) порив, поривання (почуттів)
    5) збудження, захоплення
    6) приступ (кашлю)
    1) буйний ріст (зелені тощо)
    8) молода поросль
    9) розквіт; приплив сил (енергії)
    10) паросток, пагін
    11) сполоханий табун птахів
    12) карти однієї масті (на руках)
    2. adj
    1) повний (по вінця)
    2) сповнений життя, життєрадісний; повнокровний
    3) багатий (на щось)

    to be flush of money — розм. мати багато грошей, бути при грошах

    4) щедрий, марнотратний (with)
    5) прямий, рішучий, певний
    6) тех. що перебуває на одному рівні
    7) тех. прихований; загнаний, забитий врівень
    8) що має карти однієї масті

    flush deck — мор. гладка верхня палуба

    3. v
    1) почервоніти, зашарітися, розчервонітися
    2) примусити червоніти (запашіти)
    3) збуджувати, запалювати
    4) раптово политися (ринути); литися
    5) приливати (про кров)
    6) затопляти, наповнювати вщерть (по вінця); линути
    7) змивати
    8) вирівнювати; заповнювати урівень
    9) давати паростки (пагони)
    10) сприяти ростові
    11) полохати, лякати (дичину)
    12) злітати; пурхати
    * * *
    I n
    1) раптовий приплив, потік ( води)
    2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець
    3) порив, спалах ( почуття)
    4) приступ, напад ( лихоманки)
    5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії
    6) бoт. відросток, пагін
    7) cпopт. змійка ( фігура слалому)
    II a
    2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

    to be flush of money — бути при грошах, мати багато грошей; щедрий, марнотратний

    4) прямий, рішучий
    5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні
    III adv
    2) прямо, точно
    IV v
    1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати
    2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв
    3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати
    4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень
    5) вiйcьк. застати зненацька
    6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту
    V n VI v
    1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)
    2) спурхувати, злітати
    VII n
    флеш, п'ять карт однієї масті ( покер)
    VIII v
    1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати
    2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

    English-Ukrainian dictionary > flush

  • 11 merry

    1. n бот.
    черешня; вишня
    2. adj
    1) веселий, радісний; пожвавлений
    2) святковий
    3) розм. підхмелений, напідпитку
    4) заст. приємний, славний
    5) жартівливий
    6) заст. смішний, потішний, забавний

    (as) merry as a cricket (as a lark, as a grig, as maids) — дуже веселий, життєрадісний

    to make merry over smb., smth. — потішатися над кимсь, чимсь

    merry dancers — розм. північне сяйво

    Merry Greek — заст. веселун; веселий товариш по чарці; гульвіса

    English-Ukrainian dictionary > merry

  • 12 throb

    1. n
    1) биття, калатання, стукіт; пульсація
    2) нервовий дрож; хвилювання, трепет
    3) коливання, вібрація; тремтіння, дрижання
    2. v
    1) сильно битися, стукати, калатати; пульсувати
    2) хвилюватися, трепетати
    3) примушувати трепетати; викликати трепет
    * * *
    I n
    1) стук, биття; пульсація
    2) нервове тремтіння, хвилювання, трепет
    3) струс, коливання, вібрація
    II v
    1) сильно битися, стукати; пульсувати

    a-bing rapidly growing city — образн. швидко зростаюче місто, у якому життя б'є ключем

    2) тріпотіти, хвилюватися; змушувати тріпотіти; викликати трепет
    3) тріпотіти, коливатися, колихатися; трястися

    English-Ukrainian dictionary > throb

  • 13 throb

    I n
    1) стук, биття; пульсація
    2) нервове тремтіння, хвилювання, трепет
    3) струс, коливання, вібрація
    II v
    1) сильно битися, стукати; пульсувати

    a-bing rapidly growing city — образн. швидко зростаюче місто, у якому життя б'є ключем

    2) тріпотіти, хвилюватися; змушувати тріпотіти; викликати трепет
    3) тріпотіти, коливатися, колихатися; трястися

    English-Ukrainian dictionary > throb

  • 14 barrage

    n
    1) загородження
    2) гребля, загата; дамба
    3) загачування
    4) військ. загороджувальний вогонь
    5) ав., мор. бараж
    6) рад. радіоперешкоди
    * * *
    I n
    1) загородження; гребля; загата; дамба; загачування
    2) вiйcьк. загороджувальний вогонь
    4) маса, потік
    5) aв., мop. бараж; баражування
    6) звуковий, шумовий вал; радіо радіоперешкоди
    II v
    1) вiйcьк. вести артилерійський обстріл; вести загороджувальний вогонь
    3) aв. баражувати

    English-Ukrainian dictionary > barrage

  • 15 effluent

    1. n
    1) річка; струмок; потік, що витікає з озера (річки)
    2) стік
    3) pl стічні води
    2. adj
    1) стічний
    2) що просочується (витікає)
    * * *
    I n
    1) ріка або струмок, що випливає з іншої ріки, озера
    3) стік ( каналізаційний); pl стічні води; рідкі промислові відходи; радіоактивні рідкі відходи атомних електростанцій
    II a
    1) який витікає, який просочується

    English-Ukrainian dictionary > effluent

  • 16 race

    1. n
    1) змагання з бігу; біг на швидкість; перегони; гонки

    cross-country race — а) велокрос; б) біг на пересіченій місцевості

    four (eight) race — перегони четвірок (вісімок) (веслування)

    middle distance (running) race — біг на середні дистанції

    race against time — а) біг на час; б) гонка на час (велоспорт)

    2) pl перегони, скачки
    3) спорт. дистанція
    4) термінова робота
    5) життєвий шлях
    6) гонка; погоня
    7) швидкий рух; швидка хода; швидка течія, бистрина
    8) ав. потік струменя за гвинтом
    9) канал, лоток
    10) тех. обойма
    11) раса
    12) потомство, нащадки
    13) рід, плем'я, народ

    the human race — рід людський, людство

    14) походження
    15) порода; сорт
    16) особливий аромат; неповторний стиль; особлива манера
    17) корінь (імбиру)
    2. adj
    1) расовий; національний
    2) негритянський; що стосується взаємин негрів і білих
    3) родовий
    3. v
    1) змагатися у швидкості; брати участь у перегонах
    2) грати на перегонах
    3) захоплюватися скачками, перегонами
    4) мчати, гнати (ся); швидко просуватися
    5) давати повний газ; набирати швидкість
    6) подряпати; розрізати, порізати
    7) знищити

    to race a bill through the House — парл. спішно провести законопроект через парламент

    * * *
    I [reis] n
    1) змагання в бігу; гонка, перегони

    many-stage race — багатоетапна гонка ( велоспорт); pl перегони, гони; скачки; cпopт. дистанція; забіг; заїзд

    2) ( життєвий) шлях
    3) гонка; погоня
    4) швидкий рух; швидка течія; aв. потік струменів за гвинтом
    5) лоток; канал
    6) тex. доріжка кочення підшипника; обойма
    7) c-г. розкіл ( прохід для худоби)
    II [reis] v
    1) змагатися у швидкості, брати участь у перегонах
    3) мчати, нестися (часто race along, race up)
    4) гнати (коня, автомашину); давати повний газ
    III [reis] n
    2) рід; плем'я; народ
    4) пoeт. рід, плем'я, родина
    5) порода; сорт
    6) букет (про вино; race of wine); неповторний, індивідуальний стиль, особлива манера
    IV [reis] n

    English-Ukrainian dictionary > race

  • 17 thrill

    1. n
    1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання
    2) коливання, вібрація; тремтіння
    3) сенсаційність
    4) щось сенсаційне; сенсаційна книжка; детективний (пригодницький) роман
    5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця)
    2. v
    1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати
    2) відчувати трепет
    3) викликати дрож (коливання)
    4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо); трепетати
    * * *
    I [aril] n
    1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання
    2) коливання, вібрація; струс
    3) сенсаційність; захопливість
    4) щось сенсаційне, хвилююче

    the sight was a real thrill — побачивши це видовище тремтіння пробирало до кісток; сенсаційна книга; пригодницький або детективний роман

    5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)
    II [aril] v
    1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нерви

    our hearts_ were thrilled by those tales — наші серця тріпотіли від цих розповідей; відчувати трепет

    to thrill with de light [with horror] — тріпотіти від захвату [від жаху]; пронизувати, викликати трепет

    2) викликати тремтіння, коливання; трясти

    to thrill the land — трясти землю; коливатися, вібрувати; тремтіти

    the earth seemed to thrill — здавалося, що сама земля дрижить

    English-Ukrainian dictionary > thrill

  • 18 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 19 бросать

    несов.
    1. кого-что, чем андохтан, партофтан, ҳаво додан, афкандан, паррондан; бросать мяч тӯб ҳаво додан; бросать камнями санг паррондан; бросать якорь лангар андохтан; бросать одежду как попало либосҳоро бетартибона партофтан
    2. безл. кого-что бардорузан кардан; машину бросало на ухабах мошин дар чуқуриҳои роҳ бардорузан мекард
    3. кого-что роҳӣ (равона) кардан, фиристодан; бросать войска в бой қӯшунро ба ҷанг фиристодан
    4. что перен. афкандан, андохтан, пошидан; бросать взгляд назар афкандан; солнце бросало лучи офтоб нур мепошид
    5. что партофтан, бароварда партофтан, ба як сӯ ҳаво додан; бросать старые тетради дафтарҳои кӯҳнаро партофтан
    6. кого-что и с не-опр. тарк кардан, даст кашидан, партофтан, бас кардан; бросать родной город шаҳри худро тарк кардан; бросать работу корро партофта рафтан; он бросает курить ӯ тамокукаширо бас мекунад
    7. безл. кого во что в сочет. с сущ. «жар», «озноб», «дрожь», «пот»: бросать в пот ба арақ, ғӯтидан, арақшор шудан; его бросает то в жар, то в холод ӯ дам таб мебарорад, дам хунук мехӯрад <> бросать деньгами, бросать деньги на вётер бадхарҷӣ кардан; пулро бар бод додан; бросать жребий куръа партофтан; бросать камешек (камешки) в чей-л. о ород ба касе пичинг (гап) паррондан; бросать камнем (камень), бросать грязью в кого-л. касеро бадном кардан, обрӯи касеро резондан; бросать обвинение айбдор кардан; бросать оружие таслим шудан; ҷангро бас кардан; бросать перчатку 1) кому уст. ба ҷанги тан ба тан (ба дуэл) даъват кардан 2) кому-чему ба мубориза (ба мусобиқа) даъват кардан; бросать свет на что равшан кардан, фаҳмо кардан; бросать слова на ветер беҳуда (пойдарҳаво) гап задан, ҳарзагӯй кардан; бросать тень 1) на что-л. чизеро тира (хира, муғлақ) кардан 2) на кого что-л. касеро, чизеро доғдор (бадном) кардан; касеро, чизеро наҳ задан; \бросать на произвол судьбы ба тақдир ҳавола кардан, бенигоҳубин гузоштан, бепарастор монондан

    Русско-таджикский словарь > бросать

  • 20 get

    1. n
    1) приплід, потомство (у тварин)
    2) розм. заробіток, получка
    3) прибуток
    2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)
    1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати
    2) заробляти; одержувати
    3) домагатися, добиватися
    4) купити, придбати
    5) спіймати; схопити
    6) зрозуміти, збагнути; усвідомити
    7) помічати, спостерігати
    8) доводити до свідомості
    9) спантеличувати, ставити в тупик
    10) попасти, потрапити
    11) діставатися, добиратися; досягати
    12) заразитися, схопити (грип тощо)

    to get (a) cold — застудитися, схопити нежить

    13) зазнавати (покарання), діставати (по заслугах)
    14) обчислювати; визначати (суму); знаходити (відповідь)
    15) зв'язуватися, установлювати контакт (зв'язок)
    16) вивчати (вірш тощо)

    to get smth. by heart — вивчити щось напам'ять

    get your dinner and then go to school — пообідай, а потім іди до школи

    18) народжувати (про тварин)
    19) ставати, робитися
    20) мати, володіти
    21) бути змушеним, мусити
    22) починати (з inf або gerund)

    get aboard — сісти (на поїзд, пароплав)

    get about — а) ставати відомим, поширюватися; б) пересуватися

    get across — переконливо довести, викласти

    get ahead — а) добиватися успіху, процвітати; б) (of) — випереджати

    get along — жити, прожити

    how are you getting along? — як ви поживаєте?, як справи?

    get away — а) уникнути; дременути; вислизнути; б) від'їжджати

    get back — а) повернутися; б) повернути (втрачену річ)

    get behind — амер. підтримувати

    let me get by, please — будь ласка, пропустіть мене; б) складати (екзамени)

    get down — спускатися, сходити, злазити

    get in — а) входити, заходити; влазити; б) прибувати, приходити

    get off — а) злазити, вилазити; сходити, спускатися; б) знімати, скидати; в) відбувати, від'їжджати; г) спорт. стартувати; д) ав. злітати; є) виряджати, проводжати; є) утекти, врятуватися; ж) уникнути, позбутися

    get on — а) залазити, сідати в; б) надівати; в) просуватися, робити успіхи

    get out — виходити, вилазити, висаджуватися

    get through — а) закінчити; б) вижити, витримати; в) скласти (екзамен); г) зв'язатися по телефону

    get together — а) збиратися, зустрічатися; б) амер. дійти згоди

    get up — а) вставати, підводитися; б) сходити (на гору); в) сідати (на коня); г) збільшувати (швидкість); д) посилюватися; є) організовувати, влаштовувати; ставити (п'єсу); засновувати (фірму); є) наряджати; ж) доходити; досягати; з) підганяти (коней)

    1) посилено вивчати (щось)

    to get the upper hand — здобути перемогу, взяти гору

    to get smb. (smth.) to a place — доставляти когось (щось) до місця

    * * *
    I n
    1) приплід, потомство ( у тварин)
    2) дiaл. заробіток; прибуток
    II v
    1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати
    2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати
    3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати
    4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати
    5) спантеличити, загнати в глухий кут
    6) попасти, потрапити
    III
    1) заразити; підхопити (нежить, грип)
    4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)
    5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)
    6) вивчати (роль, вірш)
    8) з'їдати (сніданок, обід)
    9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися
    IV
    1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту
    2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь
    3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь
    4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь
    5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь
    6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь
    7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

    to get to know — дізнаватися; знайомитися

    8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

    can you get the door to shut? — ти можеш зробити так, щоб двері закрилися?

    9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)
    10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)
    11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

    to get into time-troubte — шax. потрапити в цейтнот

    12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

    to get smb into trouble — підвести кого-небудь; бути винуватцем чиєї-небудь вагітності

    13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь
    14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)
    15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь
    16) to get across smth = to get over smth
    17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати
    18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь
    19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь
    20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь
    21) to have got мати

    I havt got little time y — мене мало часу; to have got to do smth бути необхідним, зобов'язаним що-небудь зробити

    to get cool — ставати прохолодним; охолоджуватися; заспокоюватися

    23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

    to get a warm — (зі)грітися

    to get out of hand — відбитися від рук, вийти з з-під контролю

    24)

    English-Ukrainian dictionary > get

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • радіація — ї, ж. Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким небудь тілом. || Електромагнітні хвилі, випромінювані яким небудь джерелом. || Потік енергії від будь якого джерела у формі радіохвиль. •• Со/нячна радіа/ція випромінювання… …   Український тлумачний словник

  • потішати — а/ю, а/єш, недок., поті/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Розважати, веселити кого небудь своєю поведінкою, діями, виглядом і т. ін. 2) Приносити задоволення, радість кому небудь; тішити. || Милувати зір, слух і т. ін. 3) Заспокоювати кого небудь,… …   Український тлумачний словник

  • потішатися — а/юся, а/єшся, недок., поті/шитися, шуся, шишся, док. 1) Знаходити в кому , чому небудь задоволення, радість; тішитися. 2) Утішати себе в горі, за тяжких обставин; заспокоюватися, втішатися. 3) з кого – чого, над ким – чим, рідко ким, чим.… …   Український тлумачний словник

  • радіти — (відчувати радість від чогось), радуватися; у[в]тішатися, у[в]тішитися, тішитися, потішатися (маючи приємність, утіху від чогось); тріу[ю]мфувати (із приводу якогось успіху) Пор. веселитися …   Словник синонімів української мови

  • Крепка тюрьма — да чорт ей рад! — Крѣпка тюрьма да чортъ ей радъ! Тюремка не теремокъ, не потѣшна. Ср. Не такъ легко отдѣлался Акимъ: онъ изъ лавки этой не нашелъ дороги домой, а попалъ совсѣмъ въ иное мѣсто, о которомъ народъ говоритъ, что оно и крѣпко, да кто ему радъ? Даль.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • геотермічний ґрадієнт — геотермический градиент gеоthermal gradient geothermische Teufenstufe, geothermischer Gradient приріст температури на кожні 100 м при заглибленні в Землю нижче від зони постійних температур. Залежить від басейну розробки к.к. У середньому Г.ґ.… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… …   Покажчик національних стандартів

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия

  • Суворов, Александр Васильевич — Запрос «Суворов» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Александр Васильевич Суворов Александр Васильевич Суворов, к …   Википедия

  • Репертуар Московского Малого театра XIX века — Основная статья: Репертуар Московского Малого театра Здесь представлен список постановок Московского академического Малого театра России за XIX век[1][2][3][4][5][6][7][8] …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»